Форвардні контракти: розуміння та використання

Форвард – це по суті договір між двома сторонами про купівлю чи продаж певного активу в майбутньому за встановленою зараз ціною. Форвардні контракти є поширеними на фінансових ринках, і їх часто використовують для забезпечення проти ризиків зміни цін. Ключовими гравцями у цій сфері можуть бути Компанії з управління активами (КУА), такі як КУА AFG, які використовують форварди для геджування ризиків або в якості інвестиційних інструментів.

Укладання та виконання форварду

Форвард може укладатися на організованому ринку або поза ним. Сторона, яка зобов’язується купити базовий актив, відкриває довгу позицію за контрактом, а сторона, яка зобов’язується продати базовий актив – коротку позицію за контрактом

Форвардні контракти можуть бути створені на офіційному ринку або за його межами. Та сторона, яка планує купівлю базового активу, створює довгу позицію, в той час як сторона, що прагне його продати, утворює коротку позицію.

При наближенні дати закінчення договору, реалізація форвардного контракту може відбутися двома шляхами:

1. Перший підхід називається "фізичне виконання" (physical delivery). Це традиційний метод, за яким сторона, що має довгу позицію (покупець), оплачує стороні короткої позиції (продавцю) за реальне надання базового активу. Цей метод дозволяє сторонам обмінятися ресурсами або послугами за угодою про об'єм, якість і встановлену ціну.

Використання фізичного виконання є дещо складнішим, порівняно з готівковим врегулюванням, через декілька аспектів:

• Необхідно домовитися про конкретні деталі поставки, як-то місцезнаходження, графік, параметри та характеристики товару чи послуги.
• Потрібно вирішити питання логістики: транспортування, зберігання, можливо, страхування.
• Забезпечення відповідності товару або послуги умовам договору, що може включати в себе контроль якості.

У деяких обставинах реальна поставка може бути непридатною або зависокою за вартістю. Наприклад, при рідкісних товарах або коли сторони розташовані на значній відстані одна від одної. У такому разі можливе готівкове врегулювання.

Проте, коли фізичне виконання є реалізовним, воно надає більше гарантій для обох сторін, оскільки вони мають захист від потенційних втрат, якщо ринкова ціна відрізняється від погодженої при угоді.

Способи виконання форвардного контракту

Складнішим у розумінні, але простішим у реалізації є спосіб завершення форварду відомий як "готівкове врегулювання"

Обрання типу форвардного контракту - фізична поставка або готівкове врегулювання - залежить від багатьох факторів, включаючи природу базового активу, бажання та здатність сторін виконувати певні зобов’язання, а також ризик, який сторони готові прийняти.

Фактори вибору типу форвардного контракту:

1. Природа базового активу: Деякі активи легше передавати фізично, інші краще підходять для готівкового врегулювання. Наприклад, аграрні товари, такі як зерно, можуть бути легко передані, але фінансові інструменти, такі як індекси, можуть бути доступні лише через готівкове врегулювання.
2. Логістика: Необхідність транспортування, зберігання та страхування активу може робити фізичну поставку менш бажаною або навіть неможливою. У такому випадку готівкове врегулювання може бути більш зручним.
3. Ризик зміни цін: У контрактах з готівковим врегулюванням сторони можуть відчути великі збитки або прибутки внаслідок різких коливань цін на ринку. В контрактах з фізичною поставкою ризик зміни цін може бути менш виражений.
4. Фінансові можливості: Не всі компанії або особи мають необхідні ресурси для здійснення фізичної поставки, особливо коли йдеться про великі обсяги товарів або послуг.
5. Специфіка ринку: На деяких ринках може бути звичайно використовувати певний спосіб виконання контрактів. Наприклад, на ринках електроенергії може бути звичайно виконувати контракти через фізичну поставку.

Важливо зазначити, що обидва способи мають свої переваги та недоліки. Фізична поставка може забезпечити більше впевненості в отриманні базового активу, тоді як готівкове врегулювання може бути більш гнучким і менш трудомістким. Вибір між ними залежить від конкретних обставин та потреб сторін.

‍